Трихомоніаз, або трихомоноз, — це інфекція сечостатевої системи, яку спричиняє одноклітинний паразит Trichomonas vaginalis. Захворювання передається переважно під час незахищеного статевого контакту, а в частини людей тривалий час може перебігати без помітних симптомів. Своєчасна діагностика важлива, адже інфекція здатна спричиняти запалення та часто поєднується з іншими ІПСШ.
Як передається трихомоніаз
Збудник інфекції належить до найпростіших одноклітинних організмів. В організмі людини можуть жити також кишкова та ротова трихомонади, однак саме Trichomonas vaginalis уражає сечостатеві органи.
Основний шлях зараження — вагінальний статевий контакт без презерватива. Поза організмом паразит швидко втрачає життєздатність, особливо після висихання, тому побутова передача через рушники, білизну чи мочалки малоймовірна. Водночас не варто користуватися чужими предметами особистої гігієни.
Інфекція може передатися дитині під час проходження родовими шляхами. Саме тому вагітним важливо проходити обстеження та лікування під наглядом лікаря.
Що підвищує ризик розвитку інфекції
Трихомоніаз нерідко виявляють разом із хламідіозом, гонореєю та іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом. Сприятливими умовами для його розвитку можуть бути порушення нормальної мікрофлори та кислотності піхви, ослаблення імунного захисту, хронічні захворювання й гормональні розлади.
Однак сам по собі знижений імунітет не є причиною зараження: для появи інфекції потрібен контакт зі збудником. Визначити трихомоніаз лише за симптомами неможливо, оскільки подібні прояви мають інші захворювання.
Симптоми у жінок
У жінок хвороба може мати гострий, підгострий або малосимптомний перебіг. Найчастіше з’являються рясні пінисті виділення з неприємним запахом. Їхній колір може бути жовтуватим або зеленуватим.
Типові ознаки включають:
- свербіж і печіння в ділянці зовнішніх статевих органів;
- почервоніння та набряк слизових оболонок;
- дискомфорт або біль під час сечовипускання;
- неприємні відчуття під час статевого контакту;
- ниючий біль унизу живота.
Якщо запальний процес поширюється на сечівник, позиви до сечовипускання можуть стати частими й болісними. Біль унизу живота іноді свідчить про залучення до запалення матки або її придатків. Сильний свербіж здатен заважати сну та повсякденній активності.
Що може побачити лікар під час огляду
Під час гінекологічного огляду можуть бути помітні пінисті виділення, іноді з домішками гною, які накопичуються у піхві та її склепіннях. Слизова оболонка піхви й шийки матки часто почервоніла та набрякла.
Симптоми у чоловіків
У чоловіків трихомоніаз нерідко протікає малопомітно або без симптомів. Якщо ознаки з’являються, це можуть бути печіння та біль під час сечовипускання чи статевого акту, часті позиви до туалету, а також виділення із сечівника.
Відсутність симптомів не означає відсутності інфекції. Людина може передавати її партнеру, тому після виявлення трихомоніазу обстеження потрібне обом партнерам.
Хронічний перебіг і рецидиви
Без належного лікування інфекція може перейти у хронічну форму. Для неї характерні тривалий перебіг і періодичні загострення, які можуть виникати на тлі інших хвороб, гормональних порушень або повторного зараження.
Повернення симптомів не завжди означає, що інфекція «активувалася» сама по собі. Причиною може бути неповний курс лікування, одночасне невилікуване зараження партнера або стійкість збудника до препарату. Схему терапії має призначати лікар після підтвердження діагнозу.
Як підтверджують і лікують трихомоніаз
Для діагностики використовують лабораторні дослідження зразків виділень або матеріалу із сечостатевих шляхів. Лікар також може рекомендувати тестування на інші інфекції, що передаються статевим шляхом.
Трихомоніаз лікують спеціальними протипаразитарними препаратами, які призначає медичний фахівець. Важливо пройти повний курс, утриматися від статевих контактів до завершення лікування та виконувати рекомендації щодо повторного тестування. Самостійний вибір ліків або переривання терапії підвищує ризик збереження інфекції та повторного зараження.
Трихомоніаз є виліковною інфекцією, але безсимптомний перебіг може відкладати звернення по допомогу. Незвичні виділення, свербіж, печіння, біль під час сечовипускання чи сексу — привід звернутися до гінеколога, уролога або дерматовенеролога й пройти обстеження разом із партнером.
