Що таке аденома слинної залози
Аденома слинної залози є типом патологічного зростання тканин, що виникає в протоках слинних залоз. Це доброякісне утворення, котре має вигляд ущільненого болісного вузла. Патологія спостерігається переважно у людей старшої вікової групи, особливо у жінок. Зазвичай, зростання такого вузла розвивається повільно і може тривати від 8 до 12 років. Лише у 2-4% випадків аденома може перетворитися в злоякісну пухлину.
Причини виникнення аденоми слинної залози
Аденома слинної залози класифікується відповідно до Міжнародної системи кодування захворювань (МКХ) під кодом D11.0. В залежності від місця розташування новоутворення, допускаються уточнюючі коди D11.7 і D11.9.
Хоча точні причини виникнення аденоми досі не встановлені, фахівці виділяють кілька факторів, які можуть впливати на розвиток цієї патології:
- Агресивна дія канцерогенів, як фізичного, так і хімічного походження, що включає радіаційне випромінювання та тютюновий дим;
- Травми, отримані в області слинних залоз;
- Перенесені запальні процеси в слинних залозах;
- Активність певних вірусів, таких як герпес і вірус Епштейна-Барр;
- Гормональний дисбаланс, який триває протягом тривалого часу.
Класифікація аденом слинних залоз
Основною характеристикою аденоми слинної залози є її повільний ріст. Захворювання зазвичай має гормональну природу, викликану впливом чужорідних естрогенів, вірусів та токсинів, що призводить до перебудови гормонального фону, зокрема у жінок у період менопаузи. Це пояснює часті випадки діагностування цієї патології у жінок старше 50 років. Утворення аденом можуть бути різноманітними за своєю будовою, і їх можна класифікувати наступним чином:
- Плеоморфні аденоми: Найбільш поширений тип, що виникає з епітеліального шару проток;
- Мономорфні аденоми: Утворення на основі сполучної тканини, які під час пальпації виявляються м’якими та желеподібними;
- Аденолімфоми: Радіоактивні аденоми, заповнені лімфатичною тканиною, які переважно локалізуються в привушній слинній залозі;
- Інтралобулярні: Невеликі пухлини, що формуються в області щік та верхньої губи, часто не перевищують декількох міліметрів;
- Сальні аденоми: Утворення у вигляді твердої фіброзної маси, які зазвичай не викликають дискомфорту;
- Поліморфні аденоми: Змішані пухлини, які найчастіше зустрічаються в привушній області.
Діагностика аденоми слинних залоз
Цю патологію вивчають фахівці-стоматологи і лікарі-онкологи. Первинний діагноз встановлюється на основі огляду пацієнта, а також за його симптомами і скаргами, які включають:
- Асиметрія обличчя;
- Проблеми з мовленням;
- Ускладнене ковтання;
- Сухість і першіння в горлі через знижене слиновиділення;
- Набряклість тканин;
- Біль під час натискання на ділянку.
Критичним етапом в діагностиці є розрізнення аденоми від кісти та злоякісної пухлини. Для цього можуть бути призначені МРТ або КТ, які допоможуть визначити точний розмір, тип, положення та кількість залучених тканин. Можливі також додаткові обстеження, такі як УЗД слинних залоз, сіалографія та біопсія для визначення доброкачественості новоутворення.
Лікування аденоми слинної залози
Медикаментозне лікування в даному випадку є малоефективним. Пацієнтам рекомендується оперативне видалення аденоми, оскільки інакше можуть виникнути серйозні ускладнення, такі як запалення трійчастого нерва або парез м’язів обличчя.
Оперативне лікування є єдино ефективним способом боротьби з аденомою. Вибір методу хірургічного втручання залежить від стадії росту пухлини та її локалізації. Найбільш складними вважаються видалення пухлин у привушній області, зважаючи на анатомічні особливості. Сучасні хірургічні методи, зокрема лазерні операції та операції з використанням мікроскопа, дозволяють знизити ризик пошкодження лицевих нервів.
Згідно зі статистикою, рецидиви після операцій трапляються не частіше ніж у 4% пацієнтів, а відновлення триває приблизно півтора тижня. Основні профілактичні заходи включають нормалізацію гормонального балансу та обмеження контакту з канцерогенними речовинами. Рекомендується зміна способу життя і відмова від шкідливих звичок, а для професіоналів, чия діяльність пов’язана з токсинами, – розгляд альтернативних видів діяльності.
